Саджанці лохини Блюкроп вирощені методом in vitro з закритою кореневої системою, що забезпечує 100% приживання та стійкість до хвороб та морозів.

Блюкроп – найбільш поширений високоврожайний сорт лохини, створений у 1941 році, для промислового вирощування рекомендований із 1952 року. Вважається еталоном для інших сортів.

Кущ сильнорослий, прямостоячий, 160-200 см висотою з розрідженою кроною. Пагони жорсткі, з великою кількістю бокових коротких розгалужень та тенденцією до обвисання під вагою плодів. Листки середніх розмірів, вузькі, овальні, блискучі. Молоді мають виразно рожеве забарвлення, а старші – інтенсивно зелені. Квітки середньої величини, глекоподібні, пелюстки не цілком розкритого віночка мають рожевий відтінок, а розкритого – білі. Квітконіжки тонкі, середньої товщини з рожевим відтінком.

Ягоди середньовеликого розміру (65 ягід – 250 г), дещо сплюснуті, пружні, однакові за розміром із маленькою оцвітиною, покриті інтенсивним ясно-синім восковим нальотом, зібрані у великі вільні грона, високої якості з посереднім винно-солодким смаком, іноді терпкуваті, мiсце відриву невеликого розміру. Придатні для ручного та механізованого збирання після одного-двох ручних зборів (пізні плоди), гарно зберігаються і добре переносять транспортування. М’якуш під шкіркою рожевий, щільний, ароматний.

В західних регіонах України стиглі плоди розпочинають з’являтися в останні дні липня-початку серпня, а їх збір може тривати понад місяць, із врожайністю 4-9 кг з куща. Схильний до перевантаження врожаєм.

Перевага: найбільш уживаний серед культурних сортів (біля 50 % від насаджень) завдяки високій урожайності, зимостійкості (-34 °C), витривалості до весняних заморозків, стійкості до хвороб і нестачі вологи. Володіє високою адаптацією до ґрунтових умов.